Жорі рівно двадцять п’ять.
Всі — прожиті даром.
Татко й матінка чомусь звуть його Жераром.
І дивується сусід: — Чи вони не хворі,
Що таке чудне ім’я притулили Жорі?
А сусідка молода весело цокоче:— Він же в них жере за трьох, а робить не хоче.
Жорі рівно двадцять п’ять.
Всі — прожиті даром.
Татко й матінка чомусь звуть його Жераром.
І дивується сусід: — Чи вони не хворі,
Що таке чудне ім’я притулили Жорі?
А сусідка молода весело цокоче:— Він же в них жере за трьох, а робить не хоче.