Хвилі

Зловився короп, й рук нема тримати.

Лиш груди — меч, що — межі ворожнечі.

Краплини — крок, — все ближче до півночі.

Танок лелек і лябіринту смуток.

Розмитий мол, що — діри — в мурах —

На щораз інший, все стрімкіший начерк.

Різниці — хвиля, тільки серце

Потамувати, що — з рінин — прикмети.

Не гір — найтяжчі — пляну перевали.

Зі шкаралущі — в почуттях —

Ще сипле перли і — під ноги — хутро,

Найгрубші форми, які — дух, як хитрик,

Що дійсність в линву скручує тугу.

Та часом — ляскіт, в тиші —

Буття — в антисвіти — перетяга.2002