1 min read
Слушать(AI)Пісня Сіроманця
Познайомився з лісом, травою, грозою,
І на лапах моїх доцвітає весна.
Походив по снігах, понапивався водою,
Понаслухав рушниць – їм немає числа.
Вийшла з дому зоря й піднімає вітрило,
Степ з лиманом лягли – ждуть вітрило
З-поза хмари на вечір дощем засвітило
То вже я народивя при дубовій
Познайомились дні, день за днем за собою,
Невелике життя засміялось і –
І тече далина, як ріка за сосною,
І в Сашковому зошиті il a neige…1976
Вінграновський Микола
Стихи Вінграновського Миколы. 1936—2004. Советский и украинский писатель-шестидесятник, кинорежиссёр, актёр, сценарист и поэт. Заслуженный деяте
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
Елегія “Зіходить ніч на витишений сад”
Зіходить ніч на витишений Глибокий вересень шумить крилом качиним, І за вікном, у листолет відчиненим, Червоних зір червоний зорепад
Дерева
Коли ви, як зелені волейболісти, Перекидаєте місяць вночі одне одному над собою, Над містами і над країнами, Я думаю, що ви збожеволіли,
Оксана
І спродалась, й скупилась, та й додому, Окрай дороги стежкою А на обличчі Цвітуть два маки тихомолоді
На золотому столі
О Над безоднею світу багряна Стоїть і хитається в хмарах синіх На білому тлі золотого