“Я пригорнувсь до тебе”

Я пригорнувсь до

Серцем і небесами,

Плечима пагорбів

І доріг поясами.

Я пригорнусь до

Мислею і землею,

Темнотами

І туманами глею.

Я пригорнусь до

Піснею і яворами,

Золотими крильми пшениці,

Тінявими ярами.

Я пригорнусь до

Подихом лісу і полем,

Рокотанням козацького маршу,

Тарасовим ореолом.

Я пригорнусь до

Срібними віями хвої,

Невмирущими

України вічно живої.

Я пригорнусь до

Світлом і

Багряних зірниць, що

Світитимуть наді мною.

В моєму тілі

Гомін смереки, і рути,

І того, що ніколи

Не було і не може бути.***