1 min read
Слушать(AI)Вітер століть
І вітер віє від століть,крилатий, вільний і неспинний,і вчить свободи, туги вчитьза чимсь незнаним і нестримним.
І повторяє нам прибитиму зривах страчених намарне,що вже ніяк життя спинитиі що життя це не казарма.13 березня 1935
Антонич Богдан-Ігор
Антонич Богдан-Ігор. (5 октября 1909 — 6 июля 1937) — украинский поэт, прозаик, переводчик, литературовед. Автор стихов: Голос моря (з Ярослава
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
Сурми останнього дня
Стоповерхові кам’яниці сплять, немов потомлені звірята,географи малюють зорі крейдою на неба мапі,в рудому сяйві ліхтарів дощу краплини, мов пісок крилатий,і місяць золотим котом лежить у мене на канапі Ржавіють мертві риби у басейнах, вуголь...
Батьківщина
Жовті косатні цвітуть на мокрих луках,як за днів дитинства, в кучерявій млі Вилітають ластівками стріли з лука,білі стріли літ Оси золоті в чарках троянд розквітлих,мокрі зорі куряться під сизий вечір Ще горить твоєї молодості світл...
Арктика
Комети, що цвітуть хвостами, наче пави,червоні шиби моря в олив’яних рамах,де скелі льодові під снігом кучерявимрозсунулись поволі, мов таємна брама На бурунів хребтах качаються тюлені,звірята сходять з зодіака, й червонієу сяйві магнетичних ...
Зима
Кравці лисицям хутра шиють,вітри на бурю грізно трублять О боже, стережи в завіюі людські, і звірячі кубла У сто млинах зима пшеницюна сніг сріблясто-синій меле Назустріч бурі ніч іскриться,провалюючи небом села
