Вибір
Ой світе, світоньку, чи ти мені наснився,а чи судився літнім, як бджолі?
Я лугом брів і щедро заросився,на рукаві пилок, як на
І голос супроводжував
Куди ти, чоловіченьку минучий,куди ти йдеш, пошукуєш чого?
Куди несеш у рукаві вогонь?
Куди ти йдеш — попереду ж зима,вона ж до кістки все живе пройма,тебе розколе аж до серцевинисталевим лезом гострої
І тріщину повздовжню я відчув,коли у холодку було
Прокинувся, дивлюсь — вогню немає,він п’ятикрило в небо
І плоть моя була, як деревина,і тріщина, мов риска з-під вуглини,ділила гострим болем пополам:ось тут зима, а літо — ген аж
Хотів я риску змити — не змивалась,діливсь від дотикання кожен палець,вода ділилась і земля — навпіл:оце для снігу, а оте — для
І пам’ять, ніби череп, розкололась,і долинав роздвоєний вже голос:— Чого спинився, далі не мандруєш?
Рояться бджоли — ти хіба не чуєш?***
Павло Мовчан
Other author posts
Гірка Марія
Вертаю у себе, як річка з розливу,прискоривши в руслі життя течію А був же широким… А був же й щасливим,коли відчував всю безмежність Ніхто не спиняє мене, не гукає —ні ясен, ні шпиль, а ні ти на шпилі,лиш слово високе приховує каміньта ...
Лічба
Многовмістима ця лічбавсе зрахувала: дати, рокиі розіклала на губахминувшину на «доти» й «доки» Розкинеш руки — ось якийцей світ, цей простір, ця хвилина,і рветься, рветься край рукиневпинноткана павутина На лікоть змірять, на ступінь,на...
Карби на камені
Снувались крізь шумлише звуків прожилки,і вітер до білого воду В ногах шерехтіли камінні обмилки,і морю затісно було в Ти, водо,колись могла світ весь пойняти,вмивала всю скверну з обличчя його,а зараз стискають бетонні лещата,і світ цей...
До зірки
До неба я очі підвів,зірчину-мачину набачив;промінчик, як волос, дзвенів,і звук лоскотався гарячий Вечірня печаль ув очахмінилась, мов небо, рожево І простір розлого звучавнад снігом, над полем сталевим — Земличенько, земленько, зем...
