1 мин
Слушать(AI)При місяці
Все скрадене, розрівняне, сріблястепринаджує, мов куряву, припасти,дочасно заніміти, сріблом стать,яке позначить місячна печать.
Чи ж буде так: рівнинна рівнота,і нікому цей простір запитатьпро суть краси тонкої, наче плівка,про сухоцвіт, де не буває бджілка,про чисту воду, мертву, як кришталь,про срібний цвіт, якого вже не жаль.
Хіба ж то сон, як все заціпеніло?
Страх крейдою підводить стіни біло.
І цілу ніч дзвенить голодна пилкапро те, що вік — сніжинка-однокрилка.***
Павло Мовчан
Стихи Павло Мовчана. род. 15 июля 1939, Большая Ольшанка. Советский и украинский общественный деятель, журналист и политик; поэт, переводчик, сц
Комментарии
Вам нужно войти , чтобы оставить комментарий
Другие работы автора
Запитальне
Мій падоньку, а як збагнутьвечірню неба каламуть Про грона згусклого повітряяка нам розповість палітра Яким пером або устами намалюватьзвичайний камінь,якщо я голими рукамиаж до нестями барабаню,та ні відлуння, ні зітхання,лише зсудомлен...
4 Квіти
1 Не торопко і не тягуче прокручується середа,і спрага не така пекуча, не п’ється навхильці Мов перейнявся іншим часом, і спрагу іншу перейняв,і пристрасті лихі пригасли, у поле відпустив З височини свойого тіла побачив ближчу далеч...
7 “Ой як повільно осідає сажа”
1 Малиновий лікер і сутінь І є лише «тепер» на всю світобудову Є ти, та є пісок, та хвиля крутогнута,малиновий ковток — і все, усе
Валун
Насльозило, навіяло — шаром ропи День, неначе віяло, склався у смужку — як не було В промінь протягу збилося, струмом потужним пішло Листя променем зшилося у широке
