1 мин
Слушать(AI)Росія
Країно, що страждаєш на комплекс материнстваі обмотуєш інші нації колючим дротом своєї любови,хіба не знайдеться серед твоїх синівхоч одного, який сказав би:
Залиши їх,
Країно-велетню, ти живишся безборонними книжками,мов немовлятами в дитинцях бібліотек —я жив би й мільйон років, щоб пройти тебе до краю,опираючися на ніж, як на друга плече.
Самостійні, мов непорочні, держави сплять в м’якихліжках своїх границь,зі столицями напіввідкритими, як уста,а з-за обрію нахиляється до них твій косоокий Христос,з солоним медом сифілісу на губах.
Юрій Тарнавський
Український та американський письменник і лінґвіст, один із засновників Нью-Йоркської Групи аванґардних українських діяспорних письменників та с
Комментарии
Вам нужно войти , чтобы оставить комментарий
Другие работы автора
Немає Бога
Немає Бога, якнемає причини плакатичи сміятися, усевідбувається так, якмогло б не відбуватися, усеіснує так, як могло б неіснувати, порожнечу можнаназвати антиречовиною, предмети —антидірами Страшне плетиво окружаєнас, часамистискається довкр...
Я
Я не поет,бо мої слова грубі,як поліна,і не мистець,бо мадонни німі до мене,як чужі фотографії,і не філософ,бо не можу читатині Канта,ні Декартаале коли нічі коли пече мозок,що мені робити — коли б я вмів ходити на голові,я ходив би
Україна
Не степами і не горамипростяглася твоя географія —на півкулях мільйонів сердецьі крізь невидимі простори пісень Не створила тебе історія,а туга за твоєю красою Ти народилася в душах, як поезія,і твоє поняття звучить, як метафора — К...
Птах сидить на гілці
Сидить птах нагілці, на дереві,що розгалужується відйого ніг, притискаєкольорову голову доока, великого й прозорого,як вікно, розсуваєпір’я, немов важкіпортьєри, чує, яквід хвилювання б’ється угрудях серце На другім боці лежитьсвіт, поділений...
