1 min read
Слушать

І золотої й дорогої

І золотої й

Мені, щоб знали ви, не

Моєї долі молодої:

А іноді така

Оступить душу, аж заплачу.

А ще до того, як

Малого хлопчика в селі.

Мов одірвалось од гіллі,

Одно-однісіньке під

Сидить собі в старій ряднині.

Мені здається, що се я,

Що це ж та молодість моя.

Мені здається, що

Воно не бачитиме волі,

Святої воленьки.

Що

Даремне, марне

Його найкращії літа,

Що він не знатиме, де

На сім широкім вольнім світі,

І піде в найми, і колись,

Щоб він не плакав, не журивсь,

Щоб він де-небудь прихиливсь,

То оддадуть у

Перша половина 1849,

Косарал]

0
0
287
Give Award

Тарас Шевченко

Стихи Тараса Шевченко. (25 февраля [9 марта] 1814 — 26 февраля [10 марта] 1861) — украинский поэт, прозаик, мыслитель, живописец, график, этногр…

Other author posts

Comments
You need to be signed in to write comments

Reading today

Всё пройдёт, просчитано судьбою это наперёд
Ryfma
Ryfma is a social app for writers and readers. Publish books, stories, fanfics, poems and get paid for your work. The friendly and free way for fans to support your work for the price of a coffee
© 2024 Ryfma. All rights reserved 12+