На пам’ять 24 генваря 1859Недавно я поза
Блукав і господа благав,
Щоб наша правда не пропала,
Щоб наше слово не вмирало;
І виблагав.
Господь
Тебе нам, кроткого
І обличителя
Людей неситих.
Світе мій!
Моя ти зоренько святая!
Моя ти сило молодая!
Світи на мене, і огрій,
І оживи моє
Убоге серце, неукрите,
Голоднеє.
І оживу,
І думу вольную на
Із домовини воззову.
І думу вольную… О доле!
Пророче наш!
Моя ти доне!
Твоєю думу назову.1859, февраля 17,
Пб
