За віком вік — до Курської дуги.
Від пірамід — до атомної згуби.
Завіса!
Все, товариші боги!
Мені не смішно.
В мене змерзли губи.
Комедія закінчена.
Амінь!
Небесний дзвін відбовванів в прозор’ї,
І, кинувши на небо власну тінь,
Я встав з колін і небо взяв за зорі.
Як видно все за обрієм земним!
Якби не глибина вселюдного страждання,
Космічну глибину космічного
Не можна було б вимірять нічим!..
Як видно все!..
Привіт вам, дні нові!
З пащек гармат — волоття кукурудзи!
Летять із Африки на хату чорногузи
Ї клекіт чуть, — в них лапи у
За віком вік — до Курської дуги.
Завіса!
Все, товариші боги!1960
