1 мин
Слушать(AI)Дахи
Оте село у вільхах і ліщині,де на дахах червона черепиця,загорнеш, наче в плахту, в небо синєта молодість загорнеш в таємницю.
Калинову чи пам’ятаєш кручу,де пастухи в криниці сонце поять?
Напишеш повість: вечори пахучі,задума вільх, дахів багровий пояс.2 квітня 1935
Антонич Богдан-Ігор
Антонич Богдан-Ігор. (5 октября 1909 — 6 июля 1937) — украинский поэт, прозаик, переводчик, литературовед. Автор стихов: Голос моря (з Ярослава
Комментарии
Вам нужно войти , чтобы оставить комментарий
Другие работы автора
Зелена віра
Зелений бог рослин і звірівучить мене п’янкої віри,релігії ночей весінніх,коли прапервні у кипінні,у вічній зміні все Релігії ночей кипучих,коли гримлять рослинні тучі) Зелений бог буяння й зростузітре на попіл мої кості,щоб виростало, щ...
Князь
Ще гори куряться від снігу,сім стріл неначе сім пісень,і юнака вітає деньокриленим найменням: Ігор Горять скрипки в весільній брамі,на ній стобарвний прапор дня Іду в захопленні й нестямі,весни розспіваної князь
До моєї пісні
Крутиться світ весняний і зелений Ясень співає, і серце співа Пісня натхненним кружля веретеном,на веретені срібляться слова Ясень, осяяний сонцем, упився,перстень натхнення на серці тремтить
Два серця
У вечір, в обрії, у співпідем, обнявшись, перед себе Мов черепицю із дахів,зриває вітер зорі з неба І, відділившись від юрби,загорнемося в хутро ночі Хай два серця — два голубиспівзвучно й тужно затріпочуть
