Запасні в’яжу
До луки сідла.
В чужі гори нам дорога,
Ніби меч, лягла.
Рвуться коні.
Камінь дзвонить.
Віддає луна.
В межигір’ях, у
Гоготить війна.
Буреломи та потоки,
Та дзвінкі мости.
Крешуть іскри на всі
Чорні копити.
Не впадуть на камінь роси,
Бо ми вище хмар.
В мене кінь не буде босий
Підкує мадяр.
А не знайдеться мадяра
Підкуєм самі.
Гори день і ніч говорять,
А були німі.1944,
Трансільванія
