1 min read
Слушать(AI)Трансільванський марш
Запасні в’яжу
До луки сідла.
В чужі гори нам дорога,
Ніби меч, лягла.
Рвуться коні.
Камінь дзвонить.
Віддає луна.
В межигір’ях, у
Гоготить війна.
Буреломи та потоки,
Та дзвінкі мости.
Крешуть іскри на всі
Чорні копити.
Не впадуть на камінь роси,
Бо ми вище хмар.
В мене кінь не буде босий
Підкує мадяр.
А не знайдеться мадяра
Підкуєм самі.
Гори день і ніч говорять,
А були німі.1944,
Трансільванія
Олесь Гончар
Оле́сь Гонча́р (укр. Олесь Гончар), полное имя — Александр Терентьевич Гончар (укр. Олександр Терентійович Гончар; 1918—1995) — украинский совет
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
Демобілізованому
Ти їдеш додому туди, до Дніпра Позаду Європа, шалена пора Ти згадку про неї довіку носи, Повище підкручуй гвардійські вуси
“Інеєм вкрито гілля”
Інеєм вкрито гілля На шиї слизька петля Не бийсь, не пручайся дарма Тих, кого любиш,
Моравія
Колись тут ходили брати із Солуні, І слово рум’яне, як те немовля, У крижмо зелене, в розгорнуте Приймала уперше оця земля
Брати
Свою землю, далеку, святу, Не забудем до згуби Як матроси в чужому порту, Ми тримаємось купи