1 мин
Слушать

Життєва гора

— Здрастуй, мовчання! —гору помацав рукою, —чом не минаєш мене стороною?

Горо-затуло, з твоєї вершинидух оглядає світ соколино.

Іскру викрешую із серцевини,горо, гордине, моя горовино!

Кругло летить сиротливе волання,перша вершино моя і остання.

Круто стремиш, пориваючи душу;вищим узвишшям спокушений, мушукров’ю значити дні горопашні.

Серце кривавлячи, нігті зламавши.

Горо, замри, припини обертання,шкіру здери, обізвися кричанням.

Горо висока, сфарбована кров’ю,каменем стала над головою:не обійти, не розминутись,горо згорьована, кремінь покути…***

0
0
12
Подарок

Павло Мовчан

Стихи Павло Мовчана. род. 15 июля 1939, Большая Ольшанка. Советский и украинский общественный деятель, журналист и политик; поэт, переводчик, сц…

Другие работы автора

Комментарии
Вам нужно войти , чтобы оставить комментарий

Сегодня читают

Я любила его бороду
Ryfma
Ryfma - это социальная сеть для публикации книг, стихов и прозы, для общения писателей и читателей. Публикуй стихи и прозу бесплатно.