2 min read
Слушать

Межі

Зіпнувсь на пагорб — крутогляд широколано простелявся,і жайвір літо звістував — на мідяну струну низався.

Рука спроквола тінь несла, коли поля благословлялаі вруна гладила густі хвилясто-ніжно,

Блакитним опадом небес повільно світло струмувало,і простір згорнутий воскрес, зламавши крижані кристали.

Німій і подих затамуй, щоб захват не схлюпнути,щоб вариво зелених фарб не обернуть в цикуту.

І обрій поруч поклади, щоб не змаліть дочасно,та коло жаром обведи — на обрії пригаслім.

Не в надмірі твої чуття, в обмеженнях щоденних:не вистачить твого життя, щоб пережить зелене.

Очей не вистачить твоїх і захвату не стане,щоб ти за день ввібрати міг безмежжя швидкотанне.

Бо, захлинувшися, впадеш — і пагорб западеться,пізнавши всю жорстокість меж, де замикалось серце.***

0
0
Give Award

Павло Мовчан

Стихи Павло Мовчана. род. 15 июля 1939, Большая Ольшанка. Советский и украинский общественный деятель, журналист и политик; поэт, переводчик, сц…

Other author posts

Comments
You need to be signed in to write comments

Reading today

Ветер Перемен
Придуманная судьба
Ryfma
Ryfma is a social app for writers and readers. Publish books, stories, fanfics, poems and get paid for your work. The friendly and free way for fans to support your work for the price of a coffee
© 2024 Ryfma. All rights reserved 12+