Біжить у яр вода,біжить вода і сріблом ллється,над нею дівчина сміється,розкішна, молода.
Голубко, не втікай!
Скажи мені ту гарну казкупро радощі, дівочу ласку,скажи про тихий рай!
Ах, казочка моя!
Я чув її, а де, не знаю,забув і з туги заниваю,і рад би вмерти я.
З водою поплистив далекий світ, щоб не тужитиабо тут серденько зложити,квітками зарости.
Шуміли би ліси,шуміли би мені дібровипро чари вічної любовиі вічної краси.
