·
1 мин
Слушать

До твоїх висот мені не піднятись

До твоїх висот мені не піднятись,

І глибин моїх тобі не збагнути,

Мовчки ми могли колись обійнятись,

Втрачений наш рай хочу я повернути.

Голос твій, наче море, мене поглинає,

Дотик твій, ніби cонце, пронизливо-ніжний,

На устах твій цілунок, як зірка, палає,

Ти на світі один такий дивовижний.

У безкраїх лісах острів наш заховався,

Територія мрій, і сліз, і кохання,

І минулого сон на очах забувався,

У тобі я знайшла своє ясне світання.

Нас єднають дороги, слова, вир мелодій,

Мою душу читаєш ти, наче книгу,

Весняних ще багато у світі рапсодій,

Та мені не забути найкращу відлигу.


0
0
18
Подарок

Марина

My poetry doesn't reflect my feelings. It mostly stems from observation and communication with the others and sometimes from long days of readin…

Другие работы автора

Комментарии
Вам нужно войти , чтобы оставить комментарий

Сегодня читают

Приметы потепления
Героическая Тула
Ryfma
Ryfma - это социальная сеть для публикации книг, стихов и прозы, для общения писателей и читателей. Публикуй стихи и прозу бесплатно.