Вже котрий рік, омани пелену,
На очі сиплять зверху, нам,
Багатотонні партії - піску...
Вже котрий раз, життя,
В наших близьких друзів,
Родичів, батьків...
Нахабно вводячи в оману,
Забирають...
Заради грошей, тягнуть цю "війну",
Взглянімо козаки, тверезо,
Там не видно краю...
Не раді й ті, кто в ту, люту весну,
Донбас і досі "від хунти захищає"
Не раді, більшість із кримчанів,
Що з триколорами в руках,
Зелених чочовічків - зустрічали...
Нас всіх ввели технічно у оману,
Майдан, війна - це вигідно кому?
Захисникам відчизни? То тоді чому,
Ми досі терпимо цю паперовую війну,
На разі кажуть, що ми - капітуляцію приймаєм.
Але ж із нас, більшість, поняття не має,
Що формула штайнмайера - на ділі означає.
Нехай все буде так...
В підсумок скажу - не має сил,
Країна падає у прірву.
Нехай пройдуть, ті вибори в ТоТУ...
А вже, як, втратим землю,
Офіційно ту - прийде час, і кожен,
Проживаючий в ТоТУ...
Зрозуміє - свою неправоту,
Тоді ж земля, сама, до нас вернеться,
Майдан піднімуть, замість Києва - в Криму.
Народ країни - останнім посміється...
