1 min read
Слушать(AI)Калинова баляда
Я часто не знаю.
Не знаю, де
Стають золоті, де багряно-тривожні,
Не знаю, де міра вготована
Й нащо мої клекоти сині спроможні.
Не знаю.
Не відаю.
І
Перед відомим (відомим для кого?),
Своєму коневі кую свою
І в губи цілую зорю дорогу.
Крапчасті напасті, роковані роки,
Чоласті незвідані вади “не знаю”.
Не знаю, де блиснуть вогнем мої
І що принесе мені пам’ять з Дунаю.
Та знаю: мене колисала
В калиновім лузі тонкими руками,
Й калинова кров, як і пісня єдина,
Горить в моїм серці гіркими
Літературна Україна”, 16.
XI.1962
Драч Іван
Ива́н Фёдорович Драч (укр. Іван Федорович Драч; 17 октября 1936 — 19 июня 2018) — украинский прозаик, поэт и сценарист, критик времен советской
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
Мачинка
Мороз вже сивий доцвітає, Вже день од холоду закляк, А тут, де падолист витає, Між листом жовтий сяє мак
Нічний етюд
Не кров з молоком, а кров із ніччю Про тебе задумуватись весняною І сльози збирати по твоєму Тугою всезнаючою рукою
Лебединий етюд
Ты белых лебедей кормила, Откинув тяжесть черных кос… В Одягни мене в ніч, одягни мене в хмари І дихни наді мною легким лебединим крилом,
Таємниця буття
Десь там, у найвищих глибинах, Десь там, у найглибших висотах, Таємниця вродилося, як пелюстина, Як бджола в золотистих сотах
