Таємниця буття

Десь там, у найвищих глибинах,

Десь там, у найглибших висотах,

Таємниця вродилося, як пелюстина,

Як бджола в золотистих сотах.

Уся — з найтемнішого світла,

Уся — з найсвітлішого

Борсалась Таємниця, то тьмава, то світла,

Долаючи купіль жорстоку.

Ген там з найгіркішого солоду,

Ген там з найсолодшого

Зростала вона аж блакитна від

І рвалася тужно на волю.

Десь там, в найпалкішому холоді,

Ген там, в холоднючій спекоті,

Таємниця життя вибухала,

Золотиста і зірна насподі.

І жахала вона бездонністю,

І манила вона мерехтливістю.

У закони лягла беззаконністю

Таємничою справедливостю.

Таємнице буття — моя болісна рано,

Прадавній мій зболений кореню, де ти?

Сонця вибухають

Й народжують бджіл, і людей, і планети.

Отам, у найвищіх глибинах,

Отам, у найглибших висотах,

Таємниця, наша вічна жар-птиця,

Наше серце бездонням висотує…