Як гарно почувати, що я —
І що мені належить світ.
Як гарно бачити, що мій шлях —
І що всі біографії — шаржний звіт.
І хто зважиться піти зі мною поруч?
І хто розсміється над безглуздям хмар?
Як весело, коли я опускаю штору,
Як весело, коли зі мною гуляє бульвар.
Як вільно я тримаю руки в кишенях,
Який непримушений мій беззлобний зір.
Ви розумієте?
Не має піску в
В гороховім костюмі звір.***
