2 min read
Слушать

Шлях сумління

Моя душа — це світ з материками,

Де серед гір снується сто доріг.

Любив блукати я по них

І душу від сліпих марнот беріг.

Я шанував людське

І твердив, вірячи, що я — пророк:

Поезія — це чисте

Загадок неба, таїнства зірок.

Сягав поза сонця духовним оком,

Вивчав говірку світла і пітьми.

Та якось я помітив ненароком:

Мій материк не вільний від тюрми.

Я втратив спокій в самоті й на людях,

Мені боліло в полі і в гаю

Бо відчував: зробилось мулько в грудях,

А дріт колючий в душу вп’явсь мою.

Я рвав умовностей лискучі шлеї

Хотів тюрму втопити у вині.

Та марні спроби — не втекти від неї:

Вона не поза мною, а в мені.

Тоді збагнув: ці загорожі й грати,

Що будувались людям на біду,

Зсередини належить зруйнувати

Для цього, тюрмо, сам тебе пройду.

І я пройшов.

Де згорбившись,де плазом

Без просвітку, без ласки, без тепла.

З ногами сам до себе в душу влазив

Вона для мене карцером була.

Гадав, що саме так я

Той гріх, що, тюрмо, ти у світі є.

І цим для себе спокій підготую:

Сумління заспокоїться моє.

Та де там!

Відпусти мене, проклята:

Є в світі гори, води, комиші.

Зненацька з сонця чую голос брата:

За мурами твої

Моя душа — це світ з материками,

Де серед гір снується сто доріг.

Але мені лишилась під

Лиш та, що кличе на сумний поріг.,

Сибір

0
0
34
Give Award

Руденко Микола

Стихи Руденко Миколы. (1920—2004) — украинский писатель, поэт и редактор, правозащитник, руководитель и один из основателей Украинской Хельсинкс…

Other author posts

Comments
You need to be signed in to write comments

Reading today

Героическая Тула
Ryfma
Ryfma is a social app for writers and readers. Publish books, stories, fanfics, poems and get paid for your work. The friendly and free way for fans to support your work for the price of a coffee
© 2024 Ryfma. All rights reserved 12+