1 мин
Слушать(AI)Пташине імення
Опукла спокусливість ліній пливучихсхвильовану плоть за хвилину озвучить;і ніч насолоди, спожита поволі,розчиниться в грудях крупинкою солі.
Від лона палкого долоні відлинуть,заносячись вгору на лет лебединий,і витнуть в повітрі осягнуті форми,щоб солод плавкий пережити повторно.
Похмільне вино спучнявіє у жилах,коли захолоне, і спогад відхлине,і пам’ять твоя, мов блакить спорожніла,осмеркне, зберігши імення пташине.***
Павло Мовчан
Стихи Павло Мовчана. род. 15 июля 1939, Большая Ольшанка. Советский и украинский общественный деятель, журналист и политик; поэт, переводчик, сц
Комментарии
Вам нужно войти , чтобы оставить комментарий
Другие работы автора
З циклу «Сніги»
1 Перший Утративши непевну вись,принижений вітрами,погаслий жайвір падав вниз,провалювавсь над нами Зіщулившись, вода німайого не відбивала,бо слухала, як йде зимаі брязкає металом
Земні дарунки
В безтурботному дозвіллідень проходить… і Райські яблука дозрілірвеш без страху-каяття Знехотя губами ловишягід китицю вабкуі напоєм яблуковим(що в тоненькому струмку)спрагу втолюєш палку Хто там копієм скородитьперелоговий шпильок,...
Повнота
У поторках хвиль, у цорканні круглої рінівчувалась надмірна ласкавість творця В легені вхлинало повітря вечірнє,щоб вибухнуть вигуком з горла співця:— Хвала за любов За прихилля травневе За зриму теперішність долі і море життя
Погляд крізь магічний кристал
Чаклун безвухий та облуднийкрізь камінь пильно прозирав,і бачив жовтий степ безлюдний,сухий курай, щетини трав Серпи іржаві, роги смерті,квадрати, кола та хрести,і б’є пісок з джерел роздертих,яскраво б’є до Там Шамбала… пустеля Без...