Опукла спокусливість ліній пливучихсхвильовану плоть за хвилину озвучить;і ніч насолоди, спожита поволі,розчиниться в грудях крупинкою солі.
Від лона палкого долоні відлинуть,заносячись вгору на лет лебединий,і витнуть в повітрі осягнуті форми,щоб солод плавкий пережити повторно.
Похмільне вино спучнявіє у жилах,коли захолоне, і спогад відхлине,і пам’ять твоя, мов блакить спорожніла,осмеркне, зберігши імення пташине.***
