1 min read
Слушать(AI)До весни
Весно — слов’янко синьоока,тобі мої пісні складаю!
Вода шумить у сто потоках,що з дна сріблистим мохом сяють.
Направо льон і льон наліво,дібровою весілля їде.
Скрипки окрилюються співом,і дзвонять тарілки із міді.
Розкотисті музики грають,свячене сонце в короваю.
Весна весільна і п’янлива,червоний клен, мов стяг.
Це ти мене заворожилана смерть і на життя.
Антонич Богдан-Ігор
Антонич Богдан-Ігор. (5 октября 1909 — 6 июля 1937) — украинский поэт, прозаик, переводчик, литературовед. Автор стихов: Голос моря (з Ярослава
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
Пісня про вічну молодість
Запрягти до саней чотири чалі коніі в чвал, і в чвал Заіржуть баскі бігуни на реміннім припоні,аж луна відіб’єтьсявід скал, від скал Тріснути батогом на вітер буйнийі вдаль, і вдаль Наші очі далеччю гартуймо,а серце куймона сталь, н...
Романтизм
Над морем в хмарах марить чорна галич,ліричний місяць потопає в тінь І дикі скелі й синя далечінь Пливуть похмурі Байрона ушкали В городі в темну ніч самітний Вертерна зір вазі сам важить світ і серцесвоє й сумує, що живе, не вмер ще
Знак дуба
За греблею трьох днів і трьох ночей, де вир закляклий,безодня зелені в півсоннім півбутті безкрая Прив’язані до пнів, попутані вітри й бог лякустолиций, хитрий бог, що все нове обличчя має Приземні блискавиці-змії сковзають пнямислизьким...
Посли ночі
Причалив човен сонця в пристань — у вікно на дубіі кинув на прощання сім червоних весел Стовпи струнких тополь підперли небо Мовкнуть губи Прийшли посли від ночі