1 min read
Слушать(AI)Сніг
З циклу
Порідшав сніг.
Крізь білу тканинувраз проступили нечіткіхатки, зіщулені селянкиі білі верби хилиткі.
Кого вони чекали з ночі,що побіліли, як стовпці,чом в захололі їхні очітрусились снігу пластівці?
Чом вони подих тамували,до дня обернені лицем,чому лиш я один як палецьішов забитим путівцем?
Чи ж годен я сказать хоч слово,щоб заперечить німоту,чи ж обійти їх чистим полем,проклявши снігу гіркоту?***
Павло Мовчан
Стихи Павло Мовчана. род. 15 июля 1939, Большая Ольшанка. Советский и украинский общественный деятель, журналист и политик; поэт, переводчик, сц
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
Сніги
Ой, як пахнуть сніги Голова захмеліла,і, учадівши, всох серед снігу будяк Під ногами, поглянь, навіть тінь побілілаі біліє, біліє в очах Кім’ях снігу летить у безодню зіниціі, маліючи, тане в її глибині,і зникають у небі побілені пт...
1 “Малиновий лікер і сутінь малинова”
1 Малиновий лікер і сутінь І є лише «тепер» на всю світобудову Є ти, та є пісок, та хвиля крутогнута,малиновий ковток — і все, усе
Сорочка
Розповзається сніг і сорочка торочиться знизу,і розмокла рука семипало стискає клубок,голка в губи вп’ялась — хутко нитку пронизуй,щоб востаннє зробить металевий Пришпили отой сніг, зламай ним нетямуі не дихай, щоб простір не збігся в рубець,...
Благодать
Світло на землю ллється без стриму, Божа поймає світ благодать Янгол сідає сонячно-зримий,коники ніжно в травах сюрчать Що нас окремить усіх, розлучає,хто нас за руку заводить сюдив зону лункої щемкої печалі,де самохіть зостаєшся один
