1 min read
Слушать

Вікн

Сплакнула шибка — на негоду,

відлуння схилитнуло воду,бо хтось зітхнув на всю господу,

що й озирнутись не посмів.

Синів не хліб — окраєць льоду,

замість вина — пив з кухля воду,ще й непомітно оп’янів.

То так… Життя… Воно всіляке:

тут посміявся, там поплакав,

і є на все своя ознака,щоб краще долю розумів.

У світі все таке двояке —

пий воду і красненько дякуй,

що ти прожив хоч стільки днів.

0
0
34
Give Award

Павло Мовчан

Стихи Павло Мовчана. род. 15 июля 1939, Большая Ольшанка. Советский и украинский общественный деятель, журналист и политик; поэт, переводчик, сц…

Other author posts

Comments
You need to be signed in to write comments

Reading today

Пальчик дорогой
Как гоблин свою монетку искал
Приметы потепления
«И вырвал грешный мой язык!»
Ryfma
Ryfma is a social app for writers and readers. Publish books, stories, fanfics, poems and get paid for your work. The friendly and free way for fans to support your work for the price of a coffee
© 2024 Ryfma. All rights reserved 12+