Я пишу тобі лист... Десь в 5 ранку,
Щоб сказати про всі мої сни.
Сьогодні знову не зустріти з тобою світанку,
А слова на папір ляжуть перлами квітки-весни.
Бо усе, що кипіло в душі млою сірою,
Наче жар прилягло до грудей.
Я тобі віддала свою душу несмілую,
Що ховала у полі від горе-людей!
Берегла як кришталь, як плетіння із інію,
Омивала нектаром веснянОї роси.
Із хмарок горизонту провела білу лінію,
Нехай пісню на ній проспівають вітрів голоси...
