Чудодійний борщ

Серед ночі в завірюху стука хтось до хати.— Гей, хазяєчко, чи пустиш переночувати?

Документи покажу вам.

Я боєць піхоти.

Ми в похід ходили вчора.

Я відстав від роти.

Дві доби блукав у лісі, не знайшов дороги.

Дві доби не їв нічого, приморозив ноги.

За дверима чути голос: — Вірю вам прекрасно.

Я одна, а ви мужчина.

Це мені опасно.

А солдат зубами дзвонить: — Що ж тут опасатись?

Я ж два дні не їв нічого.

Не почну ж кусатись.

За дверима той же голос: — Та воно-то ясно.

Темна ж ніч, а ви мужчина.

Це мені опасно.

А солдат: — Та я ж кажу вам, збився із дороги.

Дві доби не їв нічого, приморозив

Відчинила жінка двері, просить гостя в хату.

Насипає борщ гарячий, подає солдату.

З’їв солдат борщу тарілку, ще й добавки просить.

Як наївся, розігрівся. — Мабуть, — каже, — досить.

Ти чудесна господиня, борщ у тебе класний,

І тепер я відчуваю, що стаю опасний.