З вікна

Синиця в шибку вдарила крильми.

Годинник став.

Сіріють німо стіни.

Над сизим смутком ранньої

Принишкли хмари, мов копиці сіна.

Пливе печаль.

Біліють

Грайливо пофарбованих ялин

Вони стоять, немов у червні липи,

Забрівши в сивий і густий полин.

Полин снігів повзе до видноколу,

Лоскоче обрій запахом гірким,

Лапаті, білі і колючі

Неквапно кружеляють понад ним…