1 min read
Слушать(AI)З вікна
Синиця в шибку вдарила крильми.
Годинник став.
Сіріють німо стіни.
Над сизим смутком ранньої
Принишкли хмари, мов копиці сіна.
Пливе печаль.
Біліють
Грайливо пофарбованих ялин
Вони стоять, немов у червні липи,
Забрівши в сивий і густий полин.
Полин снігів повзе до видноколу,
Лоскоче обрій запахом гірким,
Лапаті, білі і колючі
Неквапно кружеляють понад ним…
Василь Симоненко
Васи́ль Андре́евич Симоне́нко (укр. Васи́ль Андрі́йович Симоне́нко; 1935—1963) — украинский советский поэт и журналист, один из представителей п
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
Герострат
Нащо мене засуджено до страти Нікчемні люди, ваш нікчемний Не обезглавив слави Герострата Я єсьм живий, і я творю свій труд
Ошукана могила
Отут, де сумно опустили Стрункі тополі на твердий обліг, В пропахле димом сорок третє Він за неправду у бою поліг
Русь
IЗ глибин віків і гордо, й Встає легендами овіяне ім’я Минуле — сон, але сліпа Не отруїла доблесті і слави
Українська мелодія
Довго тужить сумна Про діла у старій сивині, І якусь невідому Навіває та пісня мені