1 мин
Слушать(AI)Ода чесному боягузові
Ти вбив свій горизонт і небо отруїв,
Дав дулю сонцеві і плюнув в очі хмарі.
Живеш повзком і помисли
Ростиш в клоаці з підлістю у парі.
Багатогранний ти, аж круглий, ніби вуж,
Білоголовий метр із чорним піднебінням.
Співаєш пісню все одну і ту ж,
Що рахітичне наше покоління.
Так!
Ми не густо кричимо
Ура” в нас пахне хлібом і станками.
А здохнути тобі давно прийшла пора,
А нам – покласти на язик твій камінь.
Люблю я Вас і віддаю чолом
Стружу для Вас міцні дубові мари.
Пишіть!
Колись мій Тузик за
Перечитає Ваші
Прапор”, 1, 1963
Драч Іван
Ива́н Фёдорович Драч (укр. Іван Федорович Драч; 17 октября 1936 — 19 июня 2018) — украинский прозаик, поэт и сценарист, критик времен советской
Комментарии
Вам нужно войти , чтобы оставить комментарий
Другие работы автора
Чому ти серце все болиш частіш
Чому ти серце, все болиш частіш Пора б тобі вже бути бронзовіш, А ти кипиш, од муки розпанахане, Вогонь горить буйніш — не тихне і не тахне
Перо
Перо, мій скальпелю вогненний, Ти мій жорстокий лиходій, Мій дикий поклик цілоденний, Первоцвіт мій, перволюб мій
Соняшний етюд
Де котиться між голубих Хмарина ніжна з білими плечима, Я продаю сонця — оранжові, тугі, З тривожними музичними очима
Музичний етюд
Помаранчева стигла Горизонту вина подає Запрягає музика три вітра, Щоб процокати в серце твоє