І являвсь мені
В громі, бурі і росі,
У веселках,
І в симфонії комах.
І являвсь мені
В танці, сміху і сльозах.
У душевних змінах —
І в безумстві наших дум.
Говорив я: знаю я,
Що ти тихий як роса,
Многодумний як веселка,
І, як буря, молодий.
Говорив я: знаю я,
Що тебе лиш я люблю.
І ставаа в я на
Слухав господа велінь.
І коли явивсь
У крові моїх братів,
Заридала в серці
І вжахнулася душа.— Господи, владарю сил!
Не збагну діянь твоїх.
Нащо нищиш ти скрижалі,
Що при зорях дав ти сам?(1916 – 1917)
