І являвсь мені Господь

І являвсь мені

В громі, бурі і росі,

У веселках,

І в симфонії комах.

І являвсь мені

В танці, сміху і сльозах.

У душевних змінах —

І в безумстві наших дум.

Говорив я: знаю я,

Що ти тихий як роса,

Многодумний як веселка,

І, як буря, молодий.

Говорив я: знаю я,

Що тебе лиш я люблю.

І ставаа в я на

Слухав господа велінь.

І коли явивсь

У крові моїх братів,

Заридала в серці

І вжахнулася душа.— Господи, владарю сил!

Не збагну діянь твоїх.

Нащо нищиш ти скрижалі,

Що при зорях дав ти сам?(1916 – 1917)