1 мин
Слушать(AI)Початки “Ваготіти вітрові”
Ваготіти вітрові сім’ям кропив’яним —погідна порожнеча хай не приймає крику.
Рунь до руниці — злагода кольору —зменшує відстань до тебе, найближчої.
Все те узлісся обнесе пусткою,дні мурашині минулись невмічені,слід перешила трава-саморослиця,де гніздувалися птахи відспівані.
Погуком клич — не озватися простору:луни-безплідниці в холод ухряснули.
Так ось і губимо початки захоплення,заново слово для муки придумуєм.***
Павло Мовчан
Стихи Павло Мовчана. род. 15 июля 1939, Большая Ольшанка. Советский и украинский общественный деятель, журналист и политик; поэт, переводчик, сц
Комментарии
Вам нужно войти , чтобы оставить комментарий
Другие работы автора
Власний портрет у газеті З циклу «Фотокартки»
З циклу В марнотах розуму, у пізнанні неситімтак праглось осягти і все збагнуть,що й не помітив, як літа прожито,крізь шибку криги дивишся в Днів скільки залишилось Чому ж ти не обчислюєш і їх
Гончарний круг
На веретено крижане намотується нитка біла Кружля тебе, кружля мене крутілка спорожніла Скрипить, скрипить гончарний круг,кружляє безупинно:немає губ, немає рук, щоб нас зліпити з глини І може статись — пронесе нас повз людські турботи
Порох
В крупинці кожній — прах життєвий;і перехрестя всіх віківв істоті кожній, в кожнім дневівся сума проминувших днів… і Минулого не підрихтуєшсвоїм теперішнім Потужно б’є життєвий струмінь,та смертно гаситься Нема ні виломів, ні щілин,...
Читаючи «Божественну комедію» Данте Аліґ’єрі
Тут мова лиш заводить нас в обман: Бо наш словник ще дуже невеликий, І розум завузький збагнуть цей стан Данте1
