1 мин
Слушать(AI)Набік життя журбо дрібна!
Набік життя, журбо дрібна!
Набік, марні тривоги!
Крізь темний бір до ясних
Прорубую дороги.
Гримить топір, валиться бір,
Тріщать гнилі колоди,
То там, то тут на шлях
Останні перешкоди.
І стогне бір, як дикий звір,
Кінчить життя прокльоном,
А там вгорі грядущі
Дзвенять побіди дзвоном.
Який той спів будучих
Для мого вуха милий!
Який при нім недолі
Марний, смішний, безсилий.
Ти, громе, бий!
Ти, буре, вий!
Не знаю я тривоги.
Крізь горя бір у щастя
Прорубую дороги.
Богдан Лепкий
Стихи Богдана Лепкого. (1872—1941) — украинский поэт, прозаик, литературовед, критик, переводчик, историк литературы, издатель, публицист, общес
Комментарии
Вам нужно войти , чтобы оставить комментарий
Другие работы автора
Не виллєш сліз не виллєш сліз
Не виллєш сліз, Не виллєш Ніколи, ах ніколи Життя, як той скрипливий віз,
Вороне чорний
Вороне чорний Ти з якого краюлинеш Кров кров
Не питайте мене
Не питайте мене, Як я в світі живу: Шура-бура гуде, Я весельцем гребу
Одинокий сиджу над рікою
Одинокий сиджу над рікою, Одинокий з думками, з журбою Вечоріє, за горами гасне, Як небесна ватра, сонце ясне
