2 min read
Слушать

Найвірніша дружина

Перед могильним гнітом самоти,

Який на душу давить неугавно,

Вже й ти зробилася чужою —ти,

Що найріднішою була недавно.

Всю логіку спустошено до дна,

В гнівливості досягнута вершина.

І залишилася мені

Подруга давніх літ

Гірка дружина.

Коли зірок і куль гримучий

Мене прийняв до себе у науку

Неначе із-за хмари хтось

Мені на поперек залізну руку.

Не гасять болю ні бинти, ні мазь

І, може, це пояснить лиш могила:

Та куля, котра в поперек вп’ялась,

Мені живу істоту прищепила.

Це так давно було, давно колись

Тоді, як сталлю прогриміла туча.

Від тих часів ми звиклись і зжились,

Моя невигойна, моя болюча!

Ти дихаєш під боком у журбі,

Штовхаєш серце на світанку рано.

Є справді щось солодке у тобі,

О боле мій

Моя блокадна рано!

Твоя чутливість з’єднує

Із хмарами та сонцем, та вітрами.

І жоден дощ хребет не обмине

На ньому ставить синоптичні драми.

Пройшли повз серце череди жінок.

Та ось ударила крута година

Лише тобі й мені плетуть

З тернів євангельських,

Моя єдина.

О Господи!

Дай із твого

Росинку випити, щоб мати

Лиш ти зі мною, боле, до кінця

В одній труні ми й ляжемо в могилу.

0
0
79
Give Award

Руденко Микола

Стихи Руденко Миколы. (1920—2004) — украинский писатель, поэт и редактор, правозащитник, руководитель и один из основателей Украинской Хельсинкс…

Other author posts

Comments
You need to be signed in to write comments

Reading today

Ryfma
Ryfma is a social app for writers and readers. Publish books, stories, fanfics, poems and get paid for your work. The friendly and free way for fans to support your work for the price of a coffee
© 2024 Ryfma. All rights reserved 12+