1 мин
Слушать(AI)Про себе
Я розчаровуюсь все
Перед найглибшим чаруванням.
Моя уява — це не вірші,
Це не пасивне споглядання.
Майбутнє — центр думок, настр’оїв,
Майбутнє — збіг життя і марень,
Пройшов немало гір і зломів,
Я їв і галушки, і камінь.
Піти у подорож самому?
На горизонті безліч хмар.
Не довіряю я нікому
І футурист,і антиквар.
В собі знайду найбільшу силу,
Щоб без підручників і
Розворушить в степу могилу,
Перепливти чужинське море.10.
V. 1916.
Владивосток
Семенко Михайль
Стихи Семенко Михайля. (31 декабря 1892 — 23 октября 1937) — украинский советский поэт, основоположник и теоретик украинского футуризма. Автор с
Комментарии
Вам нужно войти , чтобы оставить комментарий
Другие работы автора
По шляху суперечок
Учора побачення ми На високій горі біля “старого місця” Я відібрав листи і книги,на прощання ми нічого не сказали І розстались в перші дні квітневого місяця
Осіння симфонія
Осінні скрипки в саду оркестру То кохання моє, моє кохання — Люди озброєні мрії озброєні мови А у мене тільки затопленістьтільки
Біля мапи
Які слова — болючі, зимні Вона поховає мене зимностями Відчування інтимні Зогрій моє серце інтимностями
Дурненький зайчик
Все село в білій куряві, куряві сніговій Хто вийти погулять наважиться У вікно гляну – мете, лютує буровій, Білий сад скаржиться