Я розчаровуюсь все
Перед найглибшим чаруванням.
Моя уява — це не вірші,
Це не пасивне споглядання.
Майбутнє — центр думок, настр’оїв,
Майбутнє — збіг життя і марень,
Пройшов немало гір і зломів,
Я їв і галушки, і камінь.
Піти у подорож самому?
На горизонті безліч хмар.
Не довіряю я нікому
І футурист,і антиквар.
В собі знайду найбільшу силу,
Щоб без підручників і
Розворушить в степу могилу,
Перепливти чужинське море.10.
V. 1916.
Владивосток
