Злий, сердитий з полювання повернувся зять.
Теща зразу ж причепилась і давай пилять:— Де ти ходиш, де ти бродиш, хочу знати я!
Є у тебе жінка, діти?
В тебе є сім’я?
Як субота — за рушницю і побрів у ліс…
Зять надувся: — Причепилась, взяв би тебе біс.— Це мене? — жахнулась теща. — Знай же людоїд,
Я ще житиму на світі двадцять дев’ять літ.— Звідкіля ці точні дані? — блимнув оком зять.— Як не віриш, то зозулю можеш запитать.
Закувала божа птиця у садку у
І мені “ку-ку” сказала двадцять дев’ять раз.
Це почувши, зять рушницю як хапне свою.— Де вона, та клята птиця?
Я її уб’ю!
