1 мин
Слушать(AI)Спалах пам’яті
Прокинувся від того, що
Впізнав садибу — хату і повітку.
Я запашні “варенички” жую,
Які акація дарує влітку.
Гуде бджола.
Вертаються в
Селянські гарби, різнотрав’я
Це ж півстоліття в пам’яті жило
Як із глибин продерлося назовні?
Нічне повітря здавлене, густе.
Сусіда уві сні в подушку плаче.
А у мені акація цвіте
Давно вже, мабуть,
Дитяча.
І разом з нею в пам’яті на
Під покривалом забуття і
Весь світ земний ворушиться в мені
Його реалії, його фантоми.
Любов і зненависть, жага борінь,
Довершення творінь
Святе й
Хто ж я такий — зірок безлика
Чи Всесвіту повторення духовне?
Руденко Микола
Стихи Руденко Миколы. (1920—2004) — украинский писатель, поэт и редактор, правозащитник, руководитель и один из основателей Украинской Хельсинкс
Комментарии
Вам нужно войти , чтобы оставить комментарий
Другие работы автора
Як стати поетом
1Сьогодні всі уміють римувати Це нині не найважче ремесло Та є рядки, неначе груди з Не сіялось у них і не росло
Ангел
Чоловіки у зеківських В вечірнє небо дивляться гуртом: Під місяцем, посеред хмар кошлатих, Кільце з’явилось
Мурашник
Мене він кликав таїною світу Мурашник в лоні лісових висот, Як небо кличе на чужу орбіту, В казкове коло неземних істот
Цвинтар над Вітою
Десь тут шлях свій починала Віта, Туманами сивими повита Від ріки, яку шукати годі, Залишилась назва у народі