1 мин
Слушать(AI)Нині ти не впізнала б мене
Чорний стовп до небес вироста,
Тільки кров на снігах, тільки дим:
На війні я вже сивим став,
А із дому пішов молодим.
Не пиши, не чекай, забудь.
В тилу іншого друга знайди.
Хай для вас повесні
Недоламані танком сади.
Нині ти не впізнала б мене.
Я не той, що студентом був.
Серце стало в мені кам’яне,
Слова ніжності я забув.1944,
Кіровоград
Олесь Гончар
Оле́сь Гонча́р (укр. Олесь Гончар), полное имя — Александр Терентьевич Гончар (укр. Олександр Терентійович Гончар; 1918—1995) — украинский совет
Комментарии
Вам нужно войти , чтобы оставить комментарий
Другие работы автора
Демобілізований
Він свого не забув ще полка, Полкових ще підметок не стер Козирнути ще хоче рука, Коли мимо іде офіцер
Україні
Плюндруються твої сади, Твоє чужинець поле крає Вже лицарів твоїх У полі вітер замітає
Іноземці
Уночі тебе я вкраду до схід сонця, Доручу тебе я хлопцям із обозу Будеш ти співати Чорноморця, Який вивів на морозець тебе, босу
Спека в горах
Батьківщино, для нас Чорну хмару далеку На безводді потріскались ми, Ніби камінь у спеку
