Маленьким хлопчиком додомуу полі йшов я в шумі траві у гніздечку кам’яномусорокопудика спіймав.
Тримав я міцно пташеня те,й на мене зорили з рукийого лякливі оченята,немов чорненькі ягідки.
Над ним сіяла синь квітчастаі птиць лунав щасливий
Невже навіки волі щастявін у долоні загубив?
І стиснув серце жаль великий,і пальці я розкрив: — Ану! —і він пурхнув з щасливим крикомв залиту сонцем вишину…1956
