1 мин
Слушать(AI)Величальна народові
На ясні зорі і на чисті
Ми кажемо, ми скажемо ізнов:
У просторі віків, любові і
Народ — Віки,
Свобода і Любов.
На ясну зорю і на чисту
В благословенний Леніновий час
Цілуєм руку своєму народу,
Цю ніжну руку — вона любить нас.
Де дім і даль, осінні дальні птиці,
Де ковила під Байконур лягла
У золоті твої, у царствені зіниці,
Народе, дивимось ще змалечку-мала.
Товариш, друг і побратим свободи,
Прапороносець власної судьби,
Безсмертний, слався!
Слався, мій народе,
Мій гордий, чесний, добрий, молодий!1977
Вінграновський Микола
Стихи Вінграновського Миколы. 1936—2004. Советский и украинский писатель-шестидесятник, кинорежиссёр, актёр, сценарист и поэт. Заслуженный деяте
Комментарии
Вам нужно войти , чтобы оставить комментарий
Другие работы автора
Слово димаря
Я належу землі, бо ім’я моє — глина Я лежав в тишині від життєвого плина Під дубами і хвилями, під Свої жили багряні я в землю заглибив
Пісня про життя
Заспіваю твоє ім’я, Твоє тихе ім’я вишневе, Де між хмарами Свою ніжну дорогу небо
Золоті ворота
1Підіймаються грози на тлі вечорів, У тих грозах серця позливались з громами Блискотять паровози в очах матерів, Рвуться сльози на крила, узяті вітрами,
Синє
Червоні ружі синьою В саду учителя я поливав Тремтіли мушки чорні наді мною, Благеньку хмару вітер колисав