“Однаковість мов у склянім намисті”

Однаковість, мов у склянім

Її в Природі не шукай дарма.

Відбитки пальців чи відбитки листя

В мільйонах спроб повторення нема.

Скажи,

Природо: ці зелені

Землі, що в безвість вікову пливе,

Хіба тобі не легше штампувати?..

Земля озвалась лагідно, як мати:— Природа не штампує, а живе.

Чи бачив ти в земному

Бездушні копії — десь тут чи там?

Двох душ однакових немає в світі.

То є життя.

А смерть — це тільки штамп.