1 мин
Слушать(AI)Ми
Ми проходили повз
Ми — любовниця і я.
Сонце грало на сопілку,грало липко на сопілку —ліденцеву.
Я за руку її взяв,й наші очі упірнулив легіт.
Ах, як легіт засміявсьі бузково, і тендітно,коли дзвінко біля серцяна пляшках хтось вибивав.
І звернули ми на стежку…чи то в сонце увійшли?— Розкажи мені, соколе,про світанок?…над криницею світанок,а навколюшках
Метушилася заграва;в спогад бив прозорий шлак,леопардило м’язами —я як криця був міцний,а вона тополю знала,що, струнка, весніла
Ми проходили повз шахти
Ми — любовниця і я.
Хвильовий Микола
Стихи Миколы Хвылевого. 1 декабря 1893 года — 13 мая 1933 года. Украинский поэт, прозаик, публицист. Основоположник настоящей новой украинской п
Комментарии
Вам нужно войти , чтобы оставить комментарий
Другие работы автора
Скляр
Під пахвою у мене Тихесенько дзвенить у скриньці, Дивлюсь — на обрію Зоря гребе у східній криці
Тіні
В серпанках вечори проходять біля вікон,за пічкою квилить сіренький Сьогодні Тіні, падають тіні Свист нагая Тьєра,
На позиції
Які простори— Буревій Іде із лісу— Буревій І сосни на узліссі стогнуть Рішуча ніч — і буде морок,і упаде на груди стріл,і відгукнуться Трансільванські гори
Сонячна вага
Рудії сонячні м’язи В обіймах міцно Але вагу я цю носив, Як сурма срібноструйну пісню