Як добре мати гарних, вірних друзів,
Які з тобою в радості і в тузі,
В скрутну годину та щасливу мить.
І руку дружби простягти готові,
Зігріють ласкою, розрадять щирим словом,
Спитають де і що тобі болить.
Як душу маєш лагідну й відкриту
І прагнеш завжди й скрізь добро творити,
То милостивою до тебе буде доля.
Коли ж ти заздрісний та злий, ще й скупердяга,
То не чекай же від людей поваги,
І друзів ти не матимеш ніколи.
1999 р.