Перший сніг

Притишив кров.

Притишив крок.

І вищі стали гори.

Йде перший сніг,немов пророк,в якого серце хворе.

Як важко дихати йому!як свіжо доокола!

Ступає у порожню тьмунога різьблена, гола.

Йде сніг — немов під гору йде —ледь дише, хоч безплотний,і палець на уста кладе,як знак мерця холодний.

О ні, то холод родовий.

А в ньому серцю легше.

Йде перший сніг на поклик мій.

Такий, можливо, вперше.