Моєму морю

Прийшла моя пора тебе зустріти,

Ступить на твій клекочучий поріг!

Відмічений суворим правом жити,

З тобою розминутись я не міг!

Мене ти кликало своєю глибиною,

І серце моє рано споловіло.

Над збуреною вирною

Воно з тобою ще не клекотіло!..

Ти чуєш, море?!

Юність моя, зоре,

В твоїх просторів синьокрилий дим!

Я молодим прийшов до тебе, море,

Будити хвилю із твоїх глибин.

Тобі ми з товариством

І молодість свою, і сивину.

Своєю честю ми

За чистоту твою і глибину!

Здіймаймо, товариство, наші

Із древніх і нових його глибин!

Рівняймо наші крила, як один,

На берегів омріяні вітрила!..

Дозволь нам, море, в пору цю

Своєю кров’ю влитись в твою

Дозволь нам, море, в бурях

Твою жорстокість пити і любов…1957

0
0
250
Give Award

Вінграновський Микола

Стихи Вінграновського Миколы. 1936—2004. Советский и украинский писатель-шестидесятник, кинорежиссёр, актёр, сценарист и поэт. Заслуженный деяте…

Other author posts

Comments
You need to be signed in to write comments

Reading today

Расставание
Ryfma
Ryfma is a social app for writers and readers. Publish books, stories, fanfics, poems and get paid for your work. The friendly and free way for fans to support your work for the price of a coffee
© 2024 Ryfma. All rights reserved 12+