Василю Земляку

Чи то було мені, чи снилося мені

Синіли груші, груші чи смереки,

Як чорнобривий шлях у срібному

Проліг мені із коником сивеньким.

Я вийшов і пішов.

Я йшов один, як перст,

І коник мій зі мною сивів поруч.

Був день праворуч, ніч була ліворуч,

І чорнобривий шлях лежав між ними з верст.

Стояла дивовижна світлотінь!

На всі часи всевічна, невіджита,

Вона була прекрасна, як теплінь,

Вона була як чоловік і жінка!

В ній все було від щастя.

І весна

Від голубого прожилку до крони.

І зрозумів я — лиш вона одна,

Та чорнобривий шлях, та сивий коник!

І я сказав: пробудьте мені

В моїм труді, в душі моїй і долі,

Аж доки цвинтаря непоминучий

Не склепить мої очі захололі.1971

0
0
215
Give Award

Вінграновський Микола

Стихи Вінграновського Миколы. 1936—2004. Советский и украинский писатель-шестидесятник, кинорежиссёр, актёр, сценарист и поэт. Заслуженный деяте…

Other author posts

Comments
You need to be signed in to write comments

Reading today

Ryfma
Ryfma is a social app for writers and readers. Publish books, stories, fanfics, poems and get paid for your work. The friendly and free way for fans to support your work for the price of a coffee
© 2024 Ryfma. All rights reserved 12+