Василю Земляку

Чи то було мені, чи снилося мені

Синіли груші, груші чи смереки,

Як чорнобривий шлях у срібному

Проліг мені із коником сивеньким.

Я вийшов і пішов.

Я йшов один, як перст,

І коник мій зі мною сивів поруч.

Був день праворуч, ніч була ліворуч,

І чорнобривий шлях лежав між ними з верст.

Стояла дивовижна світлотінь!

На всі часи всевічна, невіджита,

Вона була прекрасна, як теплінь,

Вона була як чоловік і жінка!

В ній все було від щастя.

І весна

Від голубого прожилку до крони.

І зрозумів я — лиш вона одна,

Та чорнобривий шлях, та сивий коник!

І я сказав: пробудьте мені

В моїм труді, в душі моїй і долі,

Аж доки цвинтаря непоминучий

Не склепить мої очі захололі.1971

0
0
215
Подарок

Вінграновський Микола

Стихи Вінграновського Миколы. 1936—2004. Советский и украинский писатель-шестидесятник, кинорежиссёр, актёр, сценарист и поэт. Заслуженный деяте…

Другие работы автора

Комментарии
Вам нужно войти , чтобы оставить комментарий

Сегодня читают

Ryfma
Ryfma - это социальная сеть для публикации книг, стихов и прозы, для общения писателей и читателей. Публикуй стихи и прозу бесплатно.