Розходився
Аж ґвалт дякувати,
Та одна йому біда:
Не вміє читати.
До аз-буки — так куди,
Не того він хоче.
Він гадає чим
Просвітити
Не вміє ж так старий
Стрічки розібрати,
Окуляри ж як візьме
То куди читати!
Отак і я
Кондаки й тропарі,
Піду тілько та
Такі окуляри».
Пішов мужик до крамниці,
Різні
Що на очі накладе,
То все не читає.
Далі соті з носа зняв,
Об землю ударив.
Розплатився та й
Сам без окулярів.
Та й на проводи
Хрещеному
Окулярів не
То й дяком не буду».
