Понизив

П’є-гуляє у

На коршомці Гарасим;

З Гарасимом

І сусід його Трохим.

А обидва стрільці жваві.

От перечка і

Далі Трохим розходився,

Підійнявся з-за

То ти кажеш, що ти луччий?

Що ти гаспидний стрілець?

Збий же мені з чуба шапку

Тоді будеш

Кажеш, може, що не

А ти кажеш, що

А їй-богу, що

А їй-богу, не

Та от тобі і

Ану-ну!

Давай!

Ставай, лишень, край

Та я стану, ти

Цілить один од порога,

Другий стоїть за

Та щосили

Сиву шапку на чоло.

Бах! рушниця… Стало

Йде до столу

А за столом в сивій шапці,

Як баран, лежить

Йому куля

Через шапку і

Підіймає він Трохима,

Підпирає за столом.

Сам одходить до порога.

Знов рушницю в руки взяв,

Прицілився разів

Й головою

Вибачай мені,

Гарасим

На два цалі лиш

Та й і шапки не ізбив».