“Від листопаду вседенного”
Від листопаду вседенного,від неба надто голубого,від яблука — така студінь,що, наче кригу, власну тіньб’єш закаблуком — і
Яка холоне жовта мить
В бадиллі жил, в загуслій крові,в очах — дрімає жар любові,а в голосі — густі
Сніги, о д...
Read more